russian
ukrainianПарк «Київська Русь». Частина друга: Враження від фестивалю.
25 квітня відбулося відкриття фестивалю, обіцяли багато цікавих подій. У центрі обладнаної території стояла сцена, перед якою обгороджена величезна арена. На іншій стороні встановлені дерев’яні двоповерхові будівлі, звідки можна спостерігати за тим, що відбувається на сцені. Правда нічого особливо цікавого на сцені ми так і не помітили. Уроки середньовічних танців звелися до банальних хороводів з малечею дошкільного віку, концерт національних меншостей України нагадав про радянську самодіяльність. Звичайно грузинські танці або єврейські пісні – це комусь цікаво, але при чому тут Київська Русь? В 21.00 обіцяли феєрверк, але нам потрібно було додому, і ми не стали затримуватися допізна.
Парк «Київська Русь». Частина перша: Як добратися.
Парки типу активно анонсуємой у Києві «Київської Русі», у Західній Європі не в новинку. Люди приїжджають туди або приходять, щоб погуляти, повеселитися, розважити дітей, прийняти участь у заходах.
Екстремальне джип-сафарі в Туреччині. Частина друга: Легенди, визначної пам’ятки, чудеса.
Прірва зникла за поворотом, потягнулися широкі полонини з високою травою, копицями сіна й маленьких будиночків, збитими з дощок. Раптом біля дороги з’явилася отара кіз із цапенятами. «Шашлик!» – викликнув водій, показуючи пальцем на тварин.
Зупинилися біля джерела, у тіні великих дерев. Всі бажаючі пішли до води. Набирали її в пляшки, пили з долонь і горщика, що лежав поруч. Дехто з туристів намагався видрати на велику купу каменів, щоб зробити ефектні фотографії, а я замилувалася природою. Складалося таке враження, що ми перебуваємо на дні прірви. Високі гори, одягнені в ліси, нависали над нами. А трава навколо була такою високою, що в ній легко можна було сховатися. Коли ми зупинилися наступного разу, усі відразу вийняли фотоапарати й почали позувати, адже перед очами відкрився ще один вражаючий пейзаж.
Екстремальне джипсафарі в Туреччині. Частина перша: Турецький водій
“Ледачий” відпочинок на райському узбережжі Анталії можна поєднати із захоплюючими й досить екстремальними екскурсіями. Ті, хто відправляється в Анталію вже не в перший раз, часто заздалегідь замислюються над тим, яку екскурсію вибрати. Звичайно, якщо ви найбільше полюбляєте активний відпочинок, тих двох тижнів постійного лежання на пляжі ви просто не витримаєте. Цікавим варіантом экстриму може стати джип-сафарі в Таврах. Пропонуємо вам розповідь російської туристки, що випробувала на собі всі принадності цього екстремального відпочинку.
Чим мені запам’яталися американські міста й штати. Записки мандрівниці Частина друга.
Залишає незабутні враження й каліфорнійське місто Сан-Дієго. У тамтешній архітектурі відчувається іспанський вплив. У місті також є вихід до океану, а ще Сан-Дієго перебуває поблизу кордону з мексикою.
Особливо мені сподобалася та частина Сан-Дієго, де розташовані лише музеї й численні ресторанчики та кав’ярні. Там дуже цікаво й затишно. В одному з музеїв зібране все, що стосується пожежних служб Сан-Дієго й усього світу в цілому. Там перебувають і перші вогнетушительні помпи й каски пожежників, подаровані музею пожежними службами з різних країн, а також фотографії хоробрих борців з вогнем, які загинули при виконанні службових обов’язків.
Чим мені запам’яталися американські міста й штати. Записки мандрівниці
В Сполучених Штатах Америки я відразу відчула себе досить комфортно. Мовного бар’єру майже не було, допомогло те, що я все життя потроху вчила англійську мову й не тільки в школі, але й потім.
Звичайно, спочатку відносно важко зорієнтуватися, що й де перебуває. Треба довідатися й запам’ятати, де розташовані банки, магазини, аптеки, і інші установи. Важко зрозуміти, де можна купити недорогу, але здорову їжу, де дорого, а де дешево коштують речі, де купувати ліки, аналогічні нашим. Це період адаптації до іншої країни, іншому суспільству.
Легендарна Ітака.
Ітака – це дуже гарне й загадкове місце, за легендами прийнято вважати, що цей острів є батьківщиною Одісея, що пішов звідси в довгу подорож. Саме тут, на Ітаці вірна дружина Пенелопа чекала його двадцять років.
Сам острівець порівняно не великий, усього дев’яносто шість кілометрів квадратних, і на цій невеликій площі проживає п’ять тисяч чоловік.
Різні варіанти відпочинку на Чорноморському й Азовському узбережжях. Частина друга: Крим.
На жаль, ні для кого не секрет, що ціни на Кримських курортах постійно ростуть. Хоча ні сервіс не поліпшується, ні море чистіше не стає. Південний берег півострова як і раніше тримає пальму першості по дорожнечі: вартість однокімнатного житла на добу складає від 50 до 180 доларів. Хоча можна знайти кімнатку у приватному секторі й за 20 доларів, щоправда, на пристойній відстані від моря. Можна побувати й на екскурсіях – по різних містах півострова, монастирях (з купанням у святих джерелах) і замках, а ще в Старий Крим до татар (попутно відвідати татарської кухні).
Різні варіанти відпочинку на Чорноморському й Азовському узбережжях.
Незабаром наступить літо й усім захочеться до моря. Що робити, якщо з якихось причин вам не вдається поїхати в далеку закордонний поїздку. Залишаються тільки наші рідні моря, – Азовське й Чорне. Тим, хто збирається відправитися на морський відпочинок, пропонуємо огляд морських курортів
Провінційний Південний захід Франції. Країна Басків. Записки мандрівниці. Частина третя.
Будинки в країні Басків традиційної форми (особливо дах), обов’язково пофарбовані в білій-бордовій гамі, тобто стіни світлі, а дах, рами й ставні на вікнах пофарбовані темно-червоною або, що зустрічається рідше, темно-синьою фарбою. При чому, ті що бажають побудувати свій оригінальний будинок, повинні взяти дозвіл у мерії на «модернізацію», тому що загальне тло буде вже порушене, а французи дуже строго дотримують архітектурної стилістики своїх міст і особливо традиційної провінції. Звичайно, не всі бажають відновлювати старі будинки – при достатку будматеріалів куди простіше й дешевше побудувати новий, але вищим класом вважається все-таки відреставрований будинок донаполеоновської будівлі! Адже в минулі сторіччя для будинків будували капітально – потужний фундамент, метрової товщини стіни. Недарма вони дожили до наших часів!
