Національний заповідник “Острів Хортиця”

Продовження серії “Сім чудес України”
Хортиця – найбільший з дніпровських островів, неповторний природний об’єкт, де на невеликій площі можна зустріти і фрагменти байрачного та плавневого лісу, і куточок незайманого степу, і зразки рідкісної рослинності, і геологічні цікавинки.
У 1958 році острів отримав статус природної пам’ятки місцевого значення, в 1963 вказаний статус зріс до рівня значення республіканського, але й це не відповідало культурно-науковому рівню унікального острова, адже на Хортиці було знайдено понад 1000 видів рослин та близько 100 об’єктів археології – в 1965 році Хортицю оголошено Державним історико-культурним заповідником. Уже за часів незалежності, в 1993 році заповіднику надано статус Національного.

Вражає геологічна та ландшафтна строкатість острова, довжина якого всього 12, а ширина близько 2,5 кілометра. Північна частина Хортиці являє собою дивовижну гірську країну, окремі вершини (голови) якої сягають 30-метрової висоти над рівнем Дніпра. Утворені двохмільярдного віку гнейсами та гранітами скелі, гроти й печери в мініатюрі відтворюють географічно-ландшафтні зони всієї України. З часів козаччини окремі голови мають власні назви: Дурна голова, Чорна, Середня, Думна скеля.
На східних узгір’ях згаданих височин збереглися унікальні ділянки степу, які ніколи не бачили плуга, тут знайдено понад 600 видів рослин, для порівняння: в усій Асканії Новій їх не більше 600. У центрі острова – мальовничі виярки та урочища, кожне з яких має власну історію та назву: Похмурий яр, Зміївка, Ганнівка, Велика Молодняга та ін.

Наймолодша, південна частина Хортиці – намиті дніпровою течією плавні (їх вік 3-4 тис. р.), де на багатющих мулових ґрунтах буяє найрізноманітніша рослинність. Після того, як значну частину плавнів покрили води Каховського водосховища, значення цієї частини острова зросло. Тут, в численних, утворених “рукотворним морем” озерцях буйно розрослися водяний горіх, осока, очерет, біле латаття та інша вологолюбна рослинність. Ті ж таки озера стали чудовим місцем нересту риби (близько 50 видів) та гніздування птахів (200 видів).
Але якою б унікальною не була природа Хортиці, її значення не стало б таким всеохоплюючим без історичного аспекту. Адже Хортиця – колиска українського козацтва. У 1983 році на острові відкрито музеї історії запорозького козацтва, який за радянських часів маскувався під вивіскою музею Запоріжжя. Нині музей налічує понад 30 тисяч експонатів, які розповідають історію острова від епохи палеоліту до ХІХ ст. нашої ери. Переважну більшість пам’яток музею було знайдено на самій Хортиці. Це частини прадавніх кораблів, якорі, зброя, вироби з кераміки, кам’яні знаряддя, дубовий стовбур, який пролежав на дніпровому дні не одне тисячоліття. Музей має чотири діорами, його зали складені з унікальних, щільно припасованих одна до одної гранітних пластин. Багатющий перелік місцевих знахідок доповнюють артефакти, здобуті в експедиціях а також надані музеями Луганська, Львова, Рівного та інших міст України.

Помиляється той, хто історію Хортиці ототожнює лише з козаччиною. Проведені на території заповідника дослідження недвозначно твердять, що бойові укріплення існували тут задовго до появи “лицарів степу”, козаки прийшли не на порожнє місце! Зокрема біля озер Осокорове та Коржеве було знайдено залишки військового стану X – XIV ст. Нині неспростовно доведено, що Хортиця успішно виконувала роль оборонного укріплення задовго до появи слов’ян!
Самих лише курганів на території острова було задокументовано 129 (на сьогодні збереглося близько 20-и), відомо, що через Хортицю проходив так званий “Скіфський шлях”, найцікавіші пам’ятки скіфської доби зосереджено на туристичному комплексі “Скіфський стан”, чия територія займає 5 гектарів безцінної хортицької землі.
Та все ж найважливішою для українців залишається доба козаччини. 11 жовтня 2009 року на острові було завершено будівництво історико-культурного комплексу “Запорізька Січ” і перед враженими нащадками постала відроджена з небуття століть легендарна заступниця православного українського люду – Січ.

russian
ukrainian
[...] Национальный заповедник “Остров Хортица” [...]
Всего через пару недель едем туда в неизвестно какой раз. Красотищща неописуемая, тишина и покой. Рядом с мегаполисом и вне его! А Днепр какой!
Хотя иногда он меня чуть расстаивает http://maminodelo.ru/urbanisticheskoe-utro/, но это ничего не меняет. Еду всей семьей, с любовью к Украине – гостеприимной и широкой!!!