Продовження серії “Сім чудес України”

У 1051 році православні ченці Антоній та Феодосій заснували в печерах біля літнього князівського терему Брестово за Києвом монастир, який і названо було Печерським.

Уже в 11 ст монастир був осередком поширення та утвердження на київських землях нової релігії. У 12-у він отримує почесний статус Лаври, тобто головного монастиря руських земель. Саме тут зосереджувалися провідні культурно-церковні сили Київської держави, писалися перші літописи, перекладалися на давньоруську праці європейських та візантійських мислителів. В тихих келіях Лаври працювали такі відомі літописці, як Никон та Сильвестр, писав “Повість временних літ” Нестор. В Лаврі було складено неоціненне джерело відомостей про давню Русь – “Києво-Печерський патерик”.

В XІ ст. було збудовано Успенський собор та Троїцьку надвратну церкву, в кінці XІІ, ніби в передчутті татаро-монгольської навали лаврська братія спорудила довкола монастиря суцільну стіну, яка втім у 1240 році не встояла й ордою Батия була зруйнована. Вже пізніше, з 1698 по 1701 рік було зведено нові мури з товстостінними вежами та бійницями в них. У 1731-1744 році збудували знамениту лаврську дзвіницю нечуваної на ті часи висоти – 96, 52 метра!

Страждала Лавра не лише від Батия. В листопаді 1941 року було висаджено в повітря Успенський собор, досі тривають дискусії стосовно того, чиїх нечестивих рук це справа. Сьогодні собор відбудовано.

Упродовж XVIII ст. Лавра стає найзаможнішим землеволодільцем держави на Україні. До її власності належать три великих міста, сім менших, дві паперові фабрики, одинадцять цегелень, шість склозаводів, понад сто шістдесят вітряків та ґуралень, два конезаводи, дві сотні шинків, близько двох сотень сіл та хуторів із сімдесятьма тисячами кріпаків у них. На правах господаря Лавра опікувалась численними малими монастирями та пустинями (Китаєва, Микільська та ще деякі поблизу Києва) разом із їхніми землями та селянами по Україні, Росії та Білорусії.

В Лаврі є цікаві поховання. Тут знайшли останній спочинок дві дочки та син Володимира Мономаха, неподалік від трапезної знаходяться могили генерального судді козацького війська Кочубея та полковника Іскри, а біля церкви Спаса на Брестові – засновника Москви Юрія Долгорукого.

На території Лаври знаходиться ціле містечко музеїв. Іще за часів більшовицького богоборства було засновано Музей культів і побуту, в Державному музеї книги та друкування виставлені надруковані Іваном Федоровим “Апостол”, Буквар” та унікальна Острозька Біблія. У колишніх приміщеннях монастирської лікарні розташовано Музей театрального, музичного та кіномистецтва, в Музеї мініатюр, де експонати розглядають за допомогою мікроскопів, на власні очі можна побачити підковану блоху. У музеї історичних коштовностей поміж інших унікальних експонатів зберігається всесвітньовідома Скіфська пектораль.

Лаврські музеї і фонди володіють багатими колекціями вишивки та давніх тканин, роботами художників старовини та сучасників.

Один ответ to “Києво-Печерська Лавра”