Продовження серії “Сім чудес України”

Історія свідчить, що кам’яниця збудована литовськими князями Коріятовичами, які господарювали тут у 60-х – 90-х роках XIV століття. Упродовж сотень років височіє над Смотричем гордовита фортеця, неповторних обрисів надають довколишньому краєвиду її могутні, орнаментовані загадковою латиною, бастіони.

Камянець-Подільский ніби затримався в середньовіччі, його знаменита цитадель, що є одним із найбільших оборонних об’єктів України та міжнародно визнаним зразком світового мілітарного будівництва надає старовинному місту неповторного шарму.

Старе Місто Камянця являє собою цілісний і неповторний район, увиразнений мальовничим каньйоном Смотрича і видається природною оздобою фортеці. Ця територія площею 121 га є заповідною. Представники різних народів та віросповідань доклали своїх рук та вміння до його химерної архітектури. Зачарований гість знайде тут і монастирські споруди 15 -18 ст Домініканського та Францисканського католицьких орденів, і православну дерев’яну Хрестовоздвиженську церкву, і турецькі та вірменські вежі 17 ст, і вірменську ж таки Миколаївську церкву століття 14-го, і мусульманський турецький мінарет 17 ст.

Безсумнівною окрасою заповідника є Замковий міст, що з’єднує власне фортецю з містом. Досі невідомий час його зведення, існує гіпотеза, що міст спорудив римський імператор Траян під час походу на Дакію. Досі існує унікальна система так званих потерн (проходів) та казематів, які відкриті для туристів. Відвідувачі мають змогу зійти на Денну вежу та вповні насолодитися неповторним краєвидом каньйону, міста та фортеці, унікальний комплекс має статус кандидата на внесення до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

Серце заповідника – славнозвісна фортеця, символ міста. Відомо, що спорудження її могутніх башт, котрі ніби виростають із вапнякових скель, розпочалося в XII ст. Але археологами знайдено безліч доказів, які свідчать, що фортифікаційні споруди на кам’янистому згірку біля вузького перешийка ріки зводилися й раніше. Зокрема залишки давніших веж було знайдено біля Ласької башти. Власне, укріплення продовжувало будуватися аж до XІX століття!

Веж у фортеці всього 12 і в кожної свій характер, своя історія та своє ім’я. Найвища з кам’янецьких башт – Папська, або Кармелюкова. Буцімто збудована вона була коштом Римського первосвященика Юлія II і куди ж було ув’язнювати незламного провідника знедолених, легендарного Устима, як не до Папської! Не меншої слави зажила і кутова, Чорна вежа, в її надрах знаходиться вирубаний у скелі колодязь, глибиною в 40 м і діаметром у 5. Не варто зайве пояснювати, якого значення набувала башта під час облоги. До сьогодні збереглося старовинне дерев’яне колесо, яким захисники твердині діставали з глибини воду.

Незважаючи на неприступність зазнавала фортеця й поразок. Зокрема в 1672 році її захопили турецькі війська на чолі з султаном Магометом IV. В різні часи “квітку на камені” відвідували Петро І, відомий декабрист Раєвський, тут проходив службу письменник і мовознавець Даль.

Один ответ to “Національний історико-архітектурний заповідник “Кам’янець””