Знайомий нам інтер’єр сучасної Андріївської церкви практично повністю був створений до 1755 року. Растреллі власноруч спроектував кафедру, іконостас і надпрестольний покров, все різьблення було виконано майстрами з Києва (Христофором Орейдахом, Йосипом Домашем, Матвієм Мантуровим і Андрієм Карловським). Авторами більшості ікон, які ми бачимо в іконостасі Андріївської церкви були російські художники, у тому числі Олексій Антропов і Іван Вишняков.

Руйнація і забуття

На жаль, долею побудованої всупереч бажанню Київської єпархії церкви після смерті імператриці ніхто не цікавився. Тільки в 1767 році вона нарешті була освячена, однак служби в ній не проводилися, оскільки, по-перше, до цього часу прихід для Андріївської церкви усе ще не був визначений, ну а по-друге, церква напрочуд швидко опинилася в аварійному стані через недосконалість обладнаної будівельниками дренажної системи, постійних зсувів схилів пагорба, вітрів і дощів.

Протягом наступних ста двадцяти років було проведено кілька ремонтів, які втім практично не поліпшили ситуацію. Через нестачу коштів ремонт жодного разу не був зроблений у повному обсязі, ремонтувалося тільки те, що вже повністю вийшло з ладу. Крім того, невдалий ремонт в 1891 році (усувалися наслідки удару блискавки в купол) спотворив пропорції головного купола Андріївської церкви. Лише в 1900 році завдяки самовідданій роботі архітектора Володимира Миколаєва Андріївської церкві вдалося повернути колишній вигляд.

Однак, вже в 1915 році чергові зсуви знову зруйнували будинок Андріївської церкви, по стінах пішли тріщини, які вдалося ліквідувати тільки в 1926 році, у ході капітального ремонту всієї дренажної системи пагорба. У цей час будинок Андріївської церкви був повністю відреставрований, і відповідає первісному задуму Растреллі.

Легенди про Андріївську церкву у Києві.

Відповідно до однієї старої легенди, на місці сучасного Дніпра колись було море. Люди молилися, щоб замість солоної морської води з’явилася прісна, питна. І от, коли святий Андрій прийшов у град Київ, то він поставив на пагорбі, на тім місці, де зараз розташована Андріївська церква, освячений хрест, і море перетворилося на річку і пішло вниз. Але невелика частина води залишилася й затаїлася під Андріївським пагорбом. Через кілька століть, коли на пагорбі з’явилася Андріївська церква, під її престолом сам собою відкрився колодязь із освяченою водою.

Ще одна легенда пояснює, чому на Андріївській церкві немає дзвіниці. Говорять, що при першому ж ударі дзвона спляча під пагорбом вода прокинеться й заллє не тільки весь Київ, але й весь лівий берег Дніпра.

Коротко, основні відомості про Андріївську церкву (Київ).

Андріївська церква являє собою однокупольний п’ятиглавий храм у формі хреста. У кожному куті храму на масивних стовпах розміщені декоративні вежі, що грають роль свого роду контрфорсів. Зовні вежі прикрашені пілястрами й трьома парами колон, увінчаних капітелями коринфського ордена. З боку вулиці до Андріївської церкви можна піднятися крутими чавунними сходами. Унизу Андріївська церква ніби опирається на стилобат (двоповерховий будинок, що має по восьми кімнат на кожному із двох поверхів). Стіни стилобату є фактично фундаментом церкви. З балюстради, розташованої навколо Андріївської церкви відкриваються чудові краєвиди на Поділ і Дніпро.

Внутрішнє оздоблення Андріївської церкви оформлене за кресленнями Растреллі у стилі рококо. З 1958 року на території Андріївської церкви відкрита філія Національного заповідника Софія Київська. Востаннє реставрація Андріївської церкви проводилася в 1978-79 роках.
Знайти Андріївську церкву можна за адресою: Андріївський спуск, 23
Час роботи музею на території церкви: з 13:00 до 17:00, у середу – вихідний.

Церковні служби: ранкова з 10:00 до 13:00, вечірня з 17:00 до 19:00.

З 19:30 по п’ятницях, суботах і неділях у церкві проходять концерти камерної й класичної музики.