Розповідаючи про визначні пам’ятки і красоти Києва, не можна обійти стороною такі сакральні місця, як Андріївська церква й Андріївський спуск. Про Андріївський спуск ми ще поговоримо, а сьогодні хочеться розповісти детальніше про Андріївську церкву. На мій погляд – це найгарніша церква не тільки Києва, але й усієї України. Архітектура цієї бірюзової красуні вражає своєю елегантністю, почуттям смаку й звичайно ж неповторною красою. Зійшлося воєдино усе: століттями намолене місце, геніальність архітектора, дивовижні краєвиди навколо, надзвичайно гарне оточення й ще сотні дріб’язків, які й відрізняють шедевр від просто гарної і якісної роботи.

Андріївська церква змінила Хрестовоздвиженську.

В XIII-XVII століттях на пагорбі, де зараз розташована Андріївська церква, кілька разів будували Хрестовоздвиженську церкву, всі ці церкви були дерев’яними й згоряли під час міських пожеж. Востаннє пожежа знищила Хрестовоздвиженську церкву в 1677 році, і з того часу на “святому місці” залишився лише величезний дерев’яний хрест (згідно з легендою він був установлений ще апостолом Андрієм під час його візиту в Київ). В 1690 році на пагорбі з’явилася нова Андріївська церква, знову зведена з дерева. Пішла у діло деревина, яка залишилася від розібраної в Братськім монастирі Богоявленської церкви, що у цей час перебудовувалася в камені. Втім, доля дерев’яної Андріївської церкви була такою ж нещасною, як і у її дерев’яних попередниць, в 1724 році церква ровалилася під час “великих вітрів”. В 1735 р. церкву знову було вирішено відродити на колишнім місці, але російсько-турецька війна перешкодила планам магістрату – нагорі був споруджений бастіон.

Імператриця Єлизавета Петрівна ухвалює рішення щодо будівництва Андріївської церкви.

Добре знайома нам Андріївська церква побудована за замовленням російської імператриці Єлизавети Петрівни, колись вона збиралася розмістити літню резиденцію в Києві й хотіла побудувати неподалік від неї нову розкішну церкву. В 1745 році після відвідування Києва Єлизаветою Петрівною (під час її візиту й був закладений фундамент майбутньої Андріївської церкви) з’явився створений архітекторами Данилом Дебоскетом і Іоганном Шеделем перший проект церкви. Але цей проект був відхилений імператрицею, і тільки через три роки Єлизавета зупинилася на проекті видатного архітектора Бартоломео Растреллі. Саме завдяки йому й московському архітектору Івану Мічуріну, що був обраний виконавцем робіт, Андріївська церква отримала свій сучасний вид.

Будівництво Андріївської церкви завершено в 1752 році.

Однак, незважаючи на те, що проект був обраний, будівництво почалося тільки через п’ять років. Така затримка була викликана, тим, що київське духівництво противилося зняттю освяченого андріївського хреста. Нарешті влітку 1749 остаточне рішення було прийнято, і будівництво Андріївської церкви почалося. Будівництво тривало всього три роки, і в 1752 році було успішно завершене. Хочеться відзначити, що Іван Мічурін вніс у проект Растреллі багато цікавих доповнень – наприклад, завдяки його рішенню на паперть замість передбаченого Растреллі пандуса ведуть сходи. Крім того, Іван Мічурін спроектував і побудував стилобат (спеціальний двоповерховий будинок), у якому в 1859 році, на честь 150-річчя Єлизавети Петрівни був поставлений вівтар, присвячений її небесній покровительці – великомучениці Єлизаветі.