Справжнє чудо, а не просто ландшафт!

А от літо в Киргизії як виявилося має по-справжньому зелений колір. Тут скрізь свіжість, багато рік і річечок, озер. Повітря таке прозоре, що величні гори, здається, стоять зовсім поруч, дійдеш за п’ять хвилин. Клімат м’який, тепло, але немає спопеляючої турецької жари. Приємно вразила кількість гарних каменів і валунів, що зустрілися дорогою. Спочатку біля кожного зупинялися й фотографувалися, потім зрозуміли, що так і до місця не доїдемо. Загалом, ландшафтні дизайнери плакали б від заздрості, таку красу вони не створять ніколи. Відтінки від білого й рожевого до чорного. Розміри теж вражають уяву від крихітної, тендітної квіточки до величезних скель! І вся це ландшафтна розмаїтість просто чарує подорожнього.

Куди піти в Бостері.

Ми відпочивали в Бостері. Це – невелике містечко, а може просто селище. Фактично є одна велика центральна вулиця, і всі будинки, будинки відпочинку й санаторії або праворуч, або ліворуч від її. Головне, що вразило при в’їзді в Бостері – це величезна кількість написів: «здається кімната, будинок, квартира». СКРІЗЬ.

Так, що друга важлива порада: їдьте без посередницьких послуг з боку турфірми, і не бійтеся залишитися на вулиці.

Ціни тут набагато нижчі, знайдуться пропозиції, розраховані на будь-який гаманець. Зніміть житло, а якщо щось не підійде, не влаштує, не сподобається, завжди знайдете заміну. Те житло, що ми зняли за 30 дол., на місці коштувало 20 дол. США. Чим ближче до озера Іссик-Куль, тим дорожче. Розмістившись і відійшовши від першого шоку, ми всією чесною компанією відправилися до води. Благо день був сонячний (так буває не завжди). Із семи днів нашого відпочинку два дні йшов дощ.

Пляжі на Іссик-Куль

Пісок білий, дрібний і дуже приємний на дотик. А повітря ні із чим не зрівненне. Сила силенна квітучих рослин і квітів, справжня розмаїтість хвойних дерев, безліч трав, близьке розташування гір робить повітря просто божественним. Але повернемося до нашої води. Вона дійсно солона! Спробувала. А ще ДУЖЕ холодна, і якщо хтось, як і я, «мерзляк» і може розслабитися у воді тільки при температурі парного молока, то купання на Іссик-Куль буде для вас чисто номінальним. Так що на питання, чи сподобалися мені пляжі Іссик-Куль, відповісти складно. Пісок і сонце – так, вода – ні. Я, признаюся щиросердно, занурилася один раз і все.

Висновок третій: якщо хочете накупатися вдосталь, а холод організм не приймає, тоді Іссик-Куль не для вас.

Та й саме повітря тут тепле, тільки коли є сонце. Як тільки воно заходить за хмаринку (а це відбувається часто, я би сказала постійно), стає холодно. Сонце прогріває лише самий верхній шар піску. Туристи навколо різні: хтось купався навіть у дощ і шторм (до речі, було дуже красиво), а хтось був закутаний, як я, від голови до ніг. Народ загоряє скрізь і подовгу, кольори тіл від ясно-коричневих до бронзових. Засмага тримається добре й довго, навіть через два місяці я бачила в дзеркалі залишки колишньої розкоші.

Один ответ to “Про природу, про погоду і про те, куди піти, якщо приїхав на Іссик-Куль.”