(Продовження, початок тут)
Місцева їжа – це суміш уйгурської, узбецької та інших східних кухонь. На жаль, оцінити всі тонкощі смаку заважають бруд і антисанітарія. У деяких кафе ми навіть усередину не заходили, достатньо було переступити поріг, щоб здригнутися від бридливості. Чим ближче до пляжу, тим брудніше! Навчені досвідом ми стали ходити далі, і знайшли 2-3 кафе з гарною кухнею. Вартість обіду на родину з 3х людей (с них одна дитина) становить 1200-2000 сомів. Є подешевше, але ми не ризикували, не хотілося залишок відпустки (вибачте різкість) провести на унітазі.

Висновок четвертий: шукайте щось близьке вашому шлунку й гаманцю.

Обов’язково знайдете. І в жодному разі не радьтеся з місцевими, тут усі один одному близькі або далекі родичі, так що в нас створилося враження сильної заангажованості. Вода місцева, м’яко кажучи, не дуже смачна, брали у пляшках (25 сомів 1 літр). Але вода є у будь-якій першій страві, на ній заварюють чай і т.д. Якщо кишечник слабенький, те краще від усього цього відмовитися, вода дуже послабляє. Може тому навіть при надмірностях під час відпочинку я не поправилася. Хочу звернути увагу на уйгурскій лагман (мій найулюбленіший), це дуже смачно. А якщо кухня готує за усіма правилами, то відірватися неможливо. Із блюд майже скрізь манти, шашлик, каурдак і т.д.

Куди піти в Бостері на вихідних

Щосуботи в Бостері ярмарок. Про це варто написати окремо. Тут продаються десятки сортів риби, будь-якої: солоної, копченої, в’яленої. А ще відмінні солоні грибочки, і ягоди (обліпиха, малина, смородина, вишня тощо). Такої чорної смородини як на Іссик-Кулі в нас немає. Тільки особливий мікроклімат гір може дати такі великі й ароматні плоди. Правда, ціни на все кусаються (для багатьох місцевих туристи – єдине джерело доходу, їм потрібно себе на весь рік забезпечити). Величезний вибір місцевих сувенірів. Я купила тапочки з повстини, дуже раджу. Коли похолодало, я з подяку згадувала майстриню, що їх зваляла. Ну й, звичайно ж, скрізь продаються черепашки, як місцеві, так і привізні, і прикраси з них.

Пансіонат «Киргизьке узмор’я»

Коли йшов дощ, ми їздили на екскурсію в пансіонат «Киргизьке узмор’я», подивитися зимовий сад. Дуже вражає. І сад, і пансіонат. Ціни теж різні, але якщо забронювати заздалегідь, цілком можна було відпочити практично за ті ж гроші, які ми заплатили за свою хатинку.

Висновок п’ятий: хочете відпочити, як «білі люди», відпочивайте тільки у великих пансіонатах. І відпочинок, і лікування, і харчування, і комфорт.

А втім, я зробила для себе один глобальний висновок: за ті ж гроші можна було поїхати в Туреччину або Єгипет, купатися в теплій воді й насолоджуватися відмінним сервісом (на Іссик-Кулі сервіс взагалі відсутній). І всі пейзажі й краси відсутність елементарних умов для відпочинку не компенсують.

Але, як кажуть, кожен вирішує сам.