Кожен планує свою відпустку по-різному. Хтось готується до цієї події цілий рік, а дехто вирішує, як і де буде відпочивати у два – три вільних тижні, в останній день перед від’їздом. Торік ми теж потрапили до цих «деяких». Чоловік відправили у відпустку раптово, і його давня обіцянка відвезти мене на Іссик-Куль стала реальністю. Надворі була середина липня. Дістати путівки було неможливо, дивом нам вдалося нарешті знайти турфірму, яка змогла запропонувати нам хоч якісь путівки до Киргизії.
Отже, перерахуємо деякі недоліки, що зіпсували наш відпочинок в у Кіргизії.

Недолік перший. Не так вже й дешево.

Була в нас думка заповітна, що відпочинок у Киргизії буде нехай не дуже комфортним, але зовсім недорогим, та ціни в готелях і пансіонатах неприємно здивували. Середня ціна путівки в сезон, як з’ясувалося, становить від 30 до 200 доларів США з людини (причому умови при цьому обіцяють спартанські). Ми люди ощадливі, їхали двома родинами з дітьми, тому вирішили шукати подешевше, але з досить комфортними умовами, щоб можна було везти дітей. Зупинилися на ціні 30 дол. за людину в 3-х котеджі на трьох без харчування.

Недолік другий. Зовсім не комфортно.

Дерев’яні котеджі, які за словами працівників турфірми, мали санвузли і усе необхідне для відпочинку , на ділі виявилися щитовими будиночками. Тобто це була велика альтанка, в якій були самі стіни. Веранда з’єднує санвузол і кімнату. Вона нічим не закрита, тому ходити у душ і до туалету треба вулицею, отака юрта-флігель зі зручностями у дворі. Коротше, комфорту нуль. У кімнаті все доісторичне, меблі скриплять, подушки й ковдри теж не вселяють довіри, правда був холодильник, телевізор (2 або 3 киргизьких канали), електричний чайник. Санвузол – окрема пісня. Унітаз і змішувач постійно ламалися, так що в унітазі й раковині увесь час капала й дзюрчала вода. Шланг від душу не можна було ніде закріпити, і, щоб викупатися доводилося в одній руці тримати шланг, а іншою себе намилювати. У сина цей акробатичний номер катастрофічно не виходив, так що вся душова кожен вечір була залита водою. Вода буває тільки до 24-00. Включають її після 6-7 ранку. Так що вночі не можна не тільки помитися, але й, вибачите, змити унітаз (доводилося запасатися водою в пластикових пляшках). Але це все ми побачили вже після приїзду.

Тому раджу вам перше ніж купувати тур перший, подивіться хоча б на рекламних буклетах, як буде виглядати ваше житло (нам фотки не показали, оскільки саме для цієї турбази фотографій не було) або попитайтеся в друзів і знайомих про їхній відпочинок і туроператора.

Дорога в Киргизію. ДАІ лютує.

А спочатку була дорога. Доїхати з Россії можна тільки на автобусі або автомобілі. Ми вибрали другий варіант. До речі добратися туди можна, взагалі, тільки цими видами транспорту. Правда туди їде поїзд, але їде він по таких стрімких кручах (бачила на власні очі), що в мене відразу пропало бажання випробовувати долю. Та й місцеві жителі говорили, що поїзда буває й перевертаються! Даїшники Киргизії не байдужі туристів, і вже перші кілометри дороги на Киргизькій землі стали «гостинними». Причепитися співробітники ДАІ можуть до будь-якого дріб’язку, але сума в розмірі 50-150 сомів вирішує всі проблеми. Ми по дорозі від кордону до кінцевої точки призначення були зупинені шість разів і витратили 300 сомів – це приблизно 200 російських рублів або 60 гривень.

3 Ответов to “Відпустка в Киргизії. Чесно кажучи, мені не сподобалося…”