Вид на церковь со входа в Слободу

За відвідування ми заплатили сорок гривень на двох (дошкільники безкоштовно, а школярам знижки). Поцікавилися, чи можна послухати екскурсію. Виявилося, що коштує екскурсія 300 гривень, причому людей було небагато, так що екскурсійна група не набралася, про що ми дуже пошкодували. Обов’язково купіть на вході карту парку, на якій позначені всі побудовані архітектурні об’єкти (їх там 98!). Коштує вона всього п’ять гривень, а гуляти з картою набагато цікавіше.

Дозвіл на фотозйомку коштує теж п’ять гривень, якщо у вас із собою звичайна мильничка, і двісті гривень, якщо з вами професійний фотоапарат. А в Мамаєвій Слободі дійсно є що познімати (дивіться Мамаєва слобода, фото). Ну, може не ціле сіло Мамаєва Слобода, але невелика Мамаєва слобідка, по якій можна із задоволенням погуляти там дійсно вибудувана. Усе побудовано з історичною достовірністю. До речі, ми на території парку зустріли дві професійні знімальні групи, у яких були натурні зйомки для історичних фільмів. Так що, крім усього іншого, вдалося поспостерігати за знімальним процесом.

Плюси й мінуси.

Дві з половиною години нашої прогулянки пролетіли абсолютно непомітно. Ми ходили від будиночка до будиночка, милувалися пейзажами, годували рибу в ставках хлібом, зайшли в чудову дерев’яну Козацьку церкву «Покрова Пресвятої Богородиці», послухали кобзаря, прикупили сувенірів на невеличкому торговищі. Загалом, залишилися приємні й радісні враження. З недоліків, які кинулися нам у вічі, відзначимо наступні:
1.    Більшість будинків закрита на величезні сучасні комірні замки, які виглядають на цих старосвітських будиночках, м’яко кажучи, недоречно.
2.    Якщо двері відкриті, то виявляється, що усередині більшості будиночків складений мотлох, непотрібні речі або просто речі, які зберігають на майбутнє. В одному, приміром, ми знайшли ялинку, іграшки і купу шампанського. Стало зрозуміло, що підготовка до Нового року вже в розпалі. Чого нам хотілося б? Ну, звичайно ж, ілюстрацій українського побуту, якихось снопів, скринь, домашніх інструментів. Це ми знайшли на жаль в одному-єдиному місці.
3.     Непогано було б повісити поруч із кожним архітектурним об’єктом докладну, цікаву інформацію про звичаї, цікаві факти й т.д. Це була б по-справжньому корисна просвітительська робота. Інакше без екскурсовода ми багато чого побачили, але практично нічого не довідалися.
4.    Дуже мало лавочок, фактично вони є тільки на вході.
Ну, а про те, як ми поїли у ресторані в Мамаєвій Слободі, дивіться наступне повідомлення.
Наш мистецтвознавець, Федосєєва Ганна

Один ответ to “Мамаєва Слобода, Київ. Наші враження”